ПРО НЕБЕЗПЕКУ ЗАЧЕПІНГУ: ЯК УБЕРЕГТИ ДИТИНУ ВІД СМЕРТЕЛЬНИХ РОЗВАГ НА ЗАЛІЗНИЦІ

 

Міністерство освіти і науки спільно з Міністерством внутрішніх справ та «Укрзалізницею» нагадують підліткам, їхнім батькам та освітянам: зачепінг – небезпечна гра, яка може забрати життя. Не варто ризикувати заради лайків!

Попри постійні застереження, підлітки продовжують залазити на дахи вагонів, чіплятися за потяги та знімати екстремальні відео для соцмереж. Такі розваги дедалі частіше призводять до важких травмувань і смертельних випадків.

Травень – місяць обізнаності про ментальне здоров’я: час запитати себе «ти як?»

 

01 травня 2025 року в Україні та світі розпочинається Місяць обізнаності про ментальне здоров’я – щорічна ініціатива, що проходить у понад 70 країнах світу, аби підвищити рівень обізнаності про психологічне благополуччя, зменшити стигму навколо ментальних труднощів і нагадати кожному: підтримка поруч, варто лише зробити крок. 

         Ця міжнародна традиція започаткована у 1949 році в США організацією Mental Health America, і сьогодні вона набуває особливого значення в українських реаліях – у часі викликів, невизначеності й емоційного навантаження.

14 – 16 КВІТНЯ – ДНІ ЖАЛОБИ В СУМАХ

 

13 квітня 2025 року серце кожного українця сколихнула болюча звістка – внаслідок атаки балістичними ракетами, здійсненої на українське місто Суми, загинуло 35 осіб, постраждало понад 117 осіб, з них 15 дітей. Ворожі ракети влучили у центральну частину міста, у світле свято Вербної неділі.

Ворог не знає ні Бога, ні честі, прагне смерті, а не миру. Це – не випадковість, а навмисний, жорстокий збройний терор московії проти цивільного населення.

КОЛЮЧИЙ ДРІТ ПАМ’ЯТІ: ВІД БУХЕНВАЛЬДА ДО ФІЛЬТРАЦІЙНИХ ТАБОРІВ XXI СТОЛІТТЯ (до Міжнародного дня визволення в’язнів нацистських концтаборів)

   

Щорічно 11 квітня, за рішенням Генеральної Асамблеї ООН, у світі відзначають Міжнародний день визволення в’язнів нацистських концтаборів (International Day of Fascist Concentration Camps Prisoners Liberation). Пам’ятну  дату встановлено на честь події, коли в’язні найбільшого концентраційного табору Бухенвальд здійснили інтернаціональне повстання проти гітлерівців. Повсталі зуміли зібрати саморобний радіопередавач і зв’язатися з командуванням 3-ої армії союзників генерала Паттона. Незабаром передові частини американців увійшли в табір. Саме 11 квітня 1945 року останній в’язень вийшов із його воріт із сумно відомим написом «Jedem das Seine» –  «Кожному своє». Дещо раніше, 27 січня 1945 року, війська Червоної Армії звільнили перший і найбільший із гітлерівських концтаборів «Аушвіц» («Освенцим»), розташований за 70 кілометрів від польського Кракова. Після цього хвиля звільнень досягла інших концтаборів – Дахау, Майданека тощо.

ПРО МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПРОСВІТИ З ПИТАНЬ МІННОЇ БЕЗПЕКИ ТА ДОПОМОГИ З ПРОТИМІННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

 

Щороку 4 квітня світ відзначає Міжнародний день просвіти з питань мінної безпеки та допомоги з протимінної діяльності, проголошений Генеральною Асамблеєю ООН у 2005 році. Цей день має на меті підвищити обізнаність щодо загрози, яку несуть вибухонебезпечні предмети для здоров’я та життя людей, привернути увагу громадськості до проблем, пов’язаних із використанням мін та вибухонебезпечних предметів, підкреслити важливість просвітницької роботи, яка рятує життя.

ПРО НЕДОПУЩЕННЯ ВЕРБУВАННЯ ДІТЕЙ ТА ЗАЛУЧЕННЯ ЇХ ДО ДИВЕРСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ТЕРИТОРІЇ ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

У сучасних умовах гібридної війни російські спецслужби використовують різноманітні методи для дестабілізації ситуації в Україні. Одним із найнебезпечніших напрямків їхньої діяльності є не лише фізичне викрадення українських дітей, а й їхнє залучення до співпраці шляхом вербування, шантажу та залякування.

Окупанти активно використовують соціальні мережі, ігровий та розважальний контент, фінансові або матеріальні стимули, а також психологічний тиск, як методи впливу для залучення неповнолітніх до диверсійної діяльності. Дітям пропонують виконувати, на перший погляд, прості завдання – наприклад, зробити фото об’єктів інфраструктури чи військових частин в обмін на грошову винагороду. Проте згодом їх підштовхують до серйозних злочинів, таких як: підпал військових об’єктів та транспорту військовослужбовців ЗСУ, пошкодження трансформаторних підстанцій, поширення дезінформації та провокаційних матеріалів.

ПРО КОНКУРС СПІЛЬНИХ УКРАЇНСЬКО-ЛИТОВСЬКИХ НАУКОВО-ДОСЛІДНИХ ПРОЄКТІВ НА 2026-2027 РР.

         

10 березня – 12 травня 2025 р. Міністерство освіти і науки України та Міністерство освіти, науки та спорту Литовської Республіки і Науково-дослідна рада Литви оголошують конкурс спільних українсько-литовських науково-дослідних проєктів для реалізації у 2026-2027 рр.

ДЕНЬ УКРАЇНСЬКОГО ДОБРОВОЛЬЦЯ – ДЕНЬ ВІДВАГИ ТА НЕЗЛАМНОСТІ

          

   Сьогодні ми вшановуємо сміливих і рішучих. Тих, хто  без вагань покинув звичне життя заради свободи, хто першим кинув виклик ворогу, хто не чекав наказу, а став на захист Батьківщини за покликом свого серця, обравши шлях честі та відваги.

Ця дата, на жаль, не є святковою, скоріше символічною, пам’ятною. Адже добровольчий рух виник у темні для України часи як протидія зухвалій агресії Росії на Донбасі 2014 року. Це була відповідь синів своєї землі, в жилах яких тече кров звитяжного козацтва, а в грудях б’ється жовто-блакитне серце, виховане шевченковими рядками. І коли почалося широкомасштабне вторгнення російської армії, добровольців щодня ставало більше.

ДЕРЖАВНИЙ ГІМН УКРАЇНИ: НЕЗЛАМНИЙ ДУХ У СЛОВАХ І НОТАХ

 

Щорічно 10 березня в Україні відзначають День Державного Гімну, який є одним із головних символів нашої держави, поряд із прапором і гербом. Це відносно нове свято, офіційно встановлене 07 лютого 2021 року постановою Верховної Ради України. Дата 10 березня була обрана невипадково, адже саме цього дня, у роковини смерті Тараса Шевченка, у 1865 році у Перемишлі вперше прозвучав гімн «Ще не вмерла Україна» у музичному оформленні Михайла Вербицького. У тому ж році вірш був опублікований разом із музичними нотами. З того часу він став національним, а згодом і Державним Гімном українського народу.

Про посилення протидії інформаційним та терористичним атакам

 

В умовах триваючої загрози національній безпеці України та активної діяльності ворожих спецслужб нагадуємо про критичну важливість дотримання інформаційної безпеки.

З метою посилення протидії інформаційним та терористичним атакам нагадуємо про інформацію, яку категорично заборонено публікувати під час війни:

рух або місцеперебування підрозділів ЗСУ, Нацгвардії, інших силових структур;

відео та фото критичної інфраструктури (енергетичні станції, військові частини, заводи, транспортні вузли);

наслідки ворожих атак, які можуть допомогти противнику скоригувати удари;

неперевірену інформацію про потерпілих чи загиблих;

інформацію про роботу ППО та її розташування;

будь-яку інформацію, яка не верифікована державою та не офіційних джерел;

будь-які відомості з критичною технологічною інформацією.