Щорічно 10 березня в Україні відзначають День Державного Гімну, який є одним із головних символів нашої держави, поряд із прапором і гербом. Це відносно нове свято, офіційно встановлене 07 лютого 2021 року постановою Верховної Ради України. Дата 10 березня була обрана невипадково, адже саме цього дня, у роковини смерті Тараса Шевченка, у 1865 році у Перемишлі вперше прозвучав гімн «Ще не вмерла Україна» у музичному оформленні Михайла Вербицького. У тому ж році вірш був опублікований разом із музичними нотами. З того часу він став національним, а згодом і Державним Гімном українського народу.
Слова гімну, написані Павлом Чубинським у 1862 році, відображають дух того часу – періоду боротьби за національне визволення. Образи Сяну і Дону, Чорного моря та Дніпра – це не просто географічні назви, а символи українських земель і прагнення до єдності. Мелодія Михайла Вербицького додала до тексту гімну ще більшої величі та емоційної сили.
Офіційно «Музична редакція» Державного
Гімну була прийнята Верховною Радою України 15 січня 1992 р., а 06 березня
2003 р. парламент України ухвалив Закон «Про Державний Гімн України на
музику Михайла Вербицького зі словами першого куплету та приспіву пісні Павла
Чубинського «Ще не вмерла Україна».
Сьогодні ця подія набуває особливого
значення, адже ми продовжуємо протистояти московському агресору. З безсмертними
словами гімну на вустах наші захисники і захисниці йдуть в атаку, встановлюють
жовто-блакитні прапори на кордонах відвойованих територій, виживають в
нелюдських умовах російського полону. Це їхня секретна зброя, острівець
незламності і надії! У його величних і пророчих словах заховано послання
минулих поколінь прийдешнім, а в урочистій мелодії – сила і наснага для щоденної
боротьби. Державний Гімн України відображає історичну пам’ять, національну
єдність, патріотизм, незламність, українську національну ідентичність. Він є
невід’ємною частиною нашого національного коду, незалежності, свободи і гідності.
Отже, Державний Гімн України – це не
просто офіційна мелодія, це голос нації, що лунає крізь віки. Він звучить гучно
на міжнародних аренах, на передовій, у серцях кожного, хто бореться за свободу,
демократію та незалежність нації. Він об’єднує нас у боротьбі з російськими
ворогом, бо наша сила – у єдності, наша мрія – у свободі, наша доля – у
перемозі!
Тож нехай «згинуть наші воріженьки, як
роса на сонці…» і настане день, коли з гордістю «запануєм і ми, браття, у своїй
сторонці…»
Немає коментарів:
Дописати коментар