Загальнонаціональне репрезентативне опитування –
Соціально-політичні орієнтації та проблеми мобілізації в Україні проведено
Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною
службою Центру Разумкова з 21 по 27 березня 2024 року. Результати були
оприлюднені 25 квітня 2024 року на брифінгу: «Загрози нацбезпеці, оборонні
тренди, соціально-політичні орієнтації та проблеми мобілізації в Україні».
Опитування методом «face-to-face» проводилося у
Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Житомирській, Закарпатській,
Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській,
Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській,
Харківській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій
областях та місті Києві (у Запорізькій, Миколаївській, Харківській, Херсонській
областях – лише на тих територіях, що контролюються урядом України та на яких
не ведуться бойові дії).
Опитування проводилося за стратифікованою
багатоступеневою вибіркою із застосуванням випадкового відбору на перших етапах
формування вибірки та квотного методу відбору респондентів на заключному етапі
(коли здійснювався відбір респондентів за статево-віковими квотами). Структура
вибіркової сукупності відтворює демографічну структуру дорослого населення
територій, на яких проводилося опитування, станом на початок 2022 року (за
віком, статтю, типом поселення). Опитано 2020 респондентів віком від 18 років.
Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас додаткові систематичні
відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії,
зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Як зазначив безпековий аналітик, в.о. виконавчого
директора Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко:
«Прагнення уникати мобілізації більш поширене в східному регіоні. Тут 39%
опитаних вказали, що більшість з їхніх знайомих, які можуть підлягати
мобілізації, намагаються уникнути цього, тоді як у південному регіоні
відповідна частка становить 32%, у західному регіоні ‒ 29%, а найменшою (15%)
вона виявилася в центральному регіоні».
В опитуванні також зазначається, що визначаючи реакцію
своїх близьких та знайомих на процес мобілізації, респонденти відзначають
наявність проблеми ухилення від цього процесу. Зокрема, 25% респондентів
відзначили, що багато з їх оточення намагається уникнути мобілізації, тоді як
47% повідомили, що деякі з їхніх знайомих прагнуть уникнути мобілізації, але
інші готові бути мобілізованими. Проте 10% заявили, що більшість їхніх знайомих
готові до мобілізації.
Це опитування також продемонструвало, що серед
українських громадян є думка, що прості люди краще за політиків знають, що і як
робити в державі та суспільстві. Зокрема, 51% опитаних були цілком чи скоріше
згодні з твердженням, що народ набагато мудріший за політиків, тому політики
повинні слідувати тільки волі народу». На думку експертів, думки з цього
приводу мають певну залежність від рівня матеріальної забезпеченості
респондентів. Зокрема, більшу віру в народну мудрість демонструють менш заможні
особи (тут така віра поширена серед 60%), натомість багатші ставляться до цього
твердження критичніше (серед осіб із задовільним матеріальним становищем 46%
погодилися із перевагою народу над політиками, серед заможних осіб відповідна
частка становить 48%).
В опитування також йдеться, що більшість опитаних
(61%) цілковито або скоріше погодилися з тим, що між політичною елітою та
народом в Україні існують чималі розбіжності; не згодні з цим твердженням лише
12% респондентів.
Дослідження також продемонструвало, що серед українців
не спостерігається одностайності щодо того, який порядок – демократичний чи
авторитарний, є більш ефективним. Адже думку, що лише виборна демократія,
верховенство права та незалежний суд можуть забезпечити порядок в країні,
поділяють 42% опитаних. Натомість 23% вважають за можливе поєднувати
демократичні та авторитарні практики, а 19% переконані, що кращим для
забезпечення порядку є авторитаризм. Можна було б припустити, що орієнтації на
демократію залежатимуть від віку опитаних, зокрема більшу схильність до неї
демонструватимуть молоді люди, а меншу – старші респонденти. Проте такої чіткої
тенденції не спостерігається. Зокрема, у вікових групах 18–29, 30–39 та 40–49
років приблизно однакові частки опитаних (44–47%) однозначно обирають виборну
демократію та верховенство права, а у вікових групах 50–59 і 60 та більше років
відповідна частка хоча й менша (39%), але бачимо, що відмінності досить
незначні. Так само частки тих, хто орієнтується на авторитаризм, не дуже
відрізняються в різних вікових групах.
Деякі відмінності в цьому питанні фіксуються серед
мешканців різних регіонів України. Зокрема, серед мешканців Східного регіону
однозначна орієнтація на демократію дещо менш поширена (таку орієнтацію
продемонстрували 33% представників цього регіону), тоді як серед мешканців
Центрального регіону вона є найвищою (47%). Проте нижчий показник на Сході
формується внаслідок різних підходів – не лише більшої схильності до
авторитаризму (таку схильність мають 22% жителів Сходу проти 17–18% на Заході
та в Центрі), але й вищого рівня невизначеності в цьому питанні (19% порівняно
з 12–15% в інших регіонах).
У нашому суспільстві не поширені ані однозначний
індивідуалізм та самостійність, ані однозначний патерналізм. Так, лише 1/5
респондентів зазначили, що рівень життя кожного громадянина (окрім
непрацездатних) має залежати від нього самого, так само лише 1/5 українців
вважають, що держава зобов’язана забезпечити належний рівень життя усім
громадянам. Натомість більше половини опитаних (52%) орієнтуються на баланс між
цими варіантами, зазначаючи, що рівень життя громадян має однаковою мірою
забезпечуватися як державою, так і самими громадянами.
Орієнтація на самостійне забезпечення свого життя більш
поширена серед заможніших верств населення – серед них 27–30% підтримують тезу,
що рівень життя кожного громадянина (окрім непрацездатних) має залежати від
нього самого, натомість у групах незаможних відповідна частка становить 9–16%.
І навпаки, бажання, щоб держава забезпечувала належний рівень життя
громадян, продемонстрували 45% в групі дуже бідних, 26% – з низьким
рівнем забезпеченості і лише 15–16% більш заможних респондентів. Але навіть
серед заможних переважає тенденція до комбінування особистої активності та
державної підтримки.
Співвідношення різних орієнтацій дещо варіюється в
різних вікових групах. Хоча прагнення поєднувати самостійність та
державну підтримку переважає в усіх цих групах, проте орієнтація на
самостійність більш поширена серед людей віком до 50 років (24–28%
порівняно з 13–19% серед старших осіб), тоді як у старших вікових групах
(особливо у віці 60 і старше) більше орієнтуються на державне забезпечення.
Такі відмінності цілком зрозумілі, зважаючи на нижчі реальні можливості старших
людей забезпечувати себе.
Щодо впливу на суспільство закону про мобілізацію,
експерти вважають, що більше впливатиме на соціальні настрої у суспільстві не
сам факт наявності закону, а яким чином цей закон буде на практиці
реалізований, зокрема ідеться про ситуацію з ТЦК у регіонах. Необхідно
переглянути стратегію щодо досягнення перемоги у війні.
Тим не менше, щодо готовності долучатися до боротьби з
російськими загарбниками, то 7% опитаних висловили готовність приєднатися до
Сил оборони в разі мобілізації, 9% ‒ готові приєднатися до Сил оборони у разі,
якщо воєнні дії наблизяться до місця їхнього проживання, а 35% зосереджені на
роботі та наданні посильної невійськової допомоги. «24% заявили, що намагатимуться
просто вижити. Інші ‒ не визначились», ‒ йдеться у дослідженні.
Віримо
в єднання українців захищати Україну – до ПЕРЕМОГИ!
Слава
Україні!
Героям
Слава!
Результати соцопитування: https://dif.org.ua/article/sotsialno-politichni-orientatsii-ta-problemi-mobilizatsii-v-ukraini-zagalnonatsionalne-opituvannya
Брифінг: екпертне обговорення
результатів соцопитування: https://youtu.be/oZt9dls0k_A
Пресліз з таблицями розподілів
відповідей респондентів: https://dif.org.ua/uploads/pdf/66152397766294c61185b83.78557556.pdf
Закон
України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань
військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 № 3633-IX
(далі – Закон № 3633): https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/Card/43604
Офіційне видання «Голос України»: https://www.prikhist.com/2024/04/zakon-pro-mobilizatsiiu-vstupaie-v-sylu-z-18-travnia-joho-opublikuvaly-u-vydanni-holos-ukrainy/
Основні зміни Закону № 3633 в
інфографіці: https://img.novosti-.org/upload/news/832315.jpg?tmp=1713278265
Немає коментарів:
Дописати коментар