Як підтримувати дитину під час війни?

             Гучні звуки, сигнал автомобіля, нав’язливі думки – такі речі можуть лякати дитину навіть якщо вона вже у безпечному місці і війна далеко. Схожі реакції – нормальні, але з ними варто боротися.

Які техніки використовувати, щоб полегшити для дитини наслідки війни, поділимось матеріалами з книги “Діти і війна” виданої Інститутом психічного здоров’я Українського Католицького Університету.

          Використовуйте уяву. Для початку створіть у голові картинку спокійного та затишного місця – вигаданого чи реального. Цю вправу використовують, щоб дитина “переключилася” на позитивні думки та відчула себе у безпеці.

1. Зробіть разом з дитиною декілька вдихів та видихів. А тепер нехай заплющить очі та перенесеться у своє комфортне місце. Хай розкаже, що там бачить, і чому воно таке затишне. Які звуки там чує, можливо це спів пташок або шум морських хвиль?

2. Скажіть дитині, щоб уявила поруч особливу для себе людину. Це може бути хтось близький або улюблений герой з казки чи мультфільму. Він чи вона готовий піклуватися і допомагати їй. Дитині потрібно уявити, як вона гуляє із цим другом-помічником та вивчає усе навколо.

3. А тепер – нехай добре запам’ятає це місце та відчуття. Воно завжди буде таким комфортним, безпечним і доступним. А помічник – готовим допомагати. На цьому моменті можна розплющувати очі та залишати особливе місце. Щойно дитина це зробить – почуватиме себе спокійнішою та щасливішою. Також важливо пам’ятати, що вона може повертатися у нього коли забажає. Це її власна кімната для релаксу.

І ще одна вправа – на витіснення картинок чи спогадів, які лякають дитину.

Часто її можуть тривожити навіть не події, що трапилися саме з нею, а побачене по телевізору. Дитина може не контролювати спогадів, тож вони постійно “крутяться” у голові. Щоб допомогти їй позбутися страху – знову використовуємо уяву.

1. Нехай очі дитини будуть розплющеними. Можна уявити, що на протилежній стороні стоїть телевізор, а на його екрані – кадри, які так тривожать дитину. Їй варто спробувати взяти контроль над цією трансляцією. Нехай уявить, що картинка стала чорно-білою. А тепер – прискорить швидкість відео. Можна спробувати в уяві запустити його у зворотньому напрямку. А ще – зробити стоп-кадр.

2. Нехай дитина “грається” із зображенням, міняє його, сповільнює та зменшує. У якийсь момент вона зможе зробити так, щоб відео почало зникати. А потій й зовсім натиснути на кнопку вимкнення.

3. Цей метод ефективний, якщо часто його повторювати. Тоді страхи зникнуть, бо дитина сама навчиться їх “вимикати”.

Пам’ятайте, навіть якщо дитина не розповідає про свої страхи, це не означає, що їх немає. Придивляйтеся до її емоцій та поведінки. Внутрішній спокій – це те, чого ми потребуємо найдужче.

Джерело: Центр гідності дитини

https://ucu.edu.ua/news/yak-pidtrymuvaty-dytynu-pid-chas-vijny/